КОРИЧНИК (Cіnnamomum Schaeffer; латиніз. грец. назва рослини kіnnamomon) — рід дерев і кущів родини лаврових (Lauraceae). Нараховує 250–300 видів. Представники роду поширені в тропічній і субтропічній Азії, на островах Полінезії, в Австралії, а також у тропічній Америці. Різні види дають корицю, камфору, ефірні та жирні олії, діючі речовини, є гарними декоративними рослинами і широко культивуються. Медичне застосування мають лише деякі види.
К. камфорний (камфорне дерево, камфорний лавр) — Cіnnamomum camphora (L.) Nees et Eberm. (J. Presl) — вічнозелене дерево, до 30 м завв., з густою широкорозгалуженою кроною. Кора світло- або темно-сіра, з тріщинками, листки 5–12 см завд., чергові, черешкові, шкірясті, яйцеподібні чи еліптичні, загострені, цілокраї, з численними цятками, що просвічуються, — клітинами з ефірною олією. Такі клітини містяться також у деревині. Суцвіття волотеподібне, 5–11 см завд., на видовжених квітконосах, пазушне або кінцеве. Квітки жовтувато-білі, непоказні, діаметром близько 4 мм. Плід — майже кулеподібна кістянка, сизувато-чорна, з соковитим м’якушем і гладенькою кісточкою. Цвіте у травні–червні. Плодоносить у листопаді. Батьківщина К.к. — Японія, Південний Китай, Корея й о. Тайвань. Культивується в зоні вологих субтропіків Чорноморського узбережжя Кавказу. З подрібненої деревини, коренів, олиснених пагонів при перегонці з водяною парою одержують етерну олію, яка містить до 50% камфори, ацетальдегід, органічні кислоти. При охолодженні близько 90% цієї камфори кристалізується. Її очищають сублімацією і одержують (+)-камфору, яку застосовують у медицині (має аналептичну дію). У насінні міститься значна кількість твердого жирного масла, яке складається із гліцеридів лауринової, капринової та олеїнової кислот.
К. китайський (Cіnnamomum aromatіcum Nees = C. cassіa Blume) — вічнозелене дерево з нижніми черговими і верхівковими супротивними, еліптичними, цілокраїми, шкірястими листками і дрібними блакитно-зеленими квітками, зібраними у волотеподібний тирс. Плід — ягода. Культивується у тропіках Південно-Східної Азії, на о. Мадагаскар, у Бразилії. Заготовляють кору молодих гілок, позбавлену первинної кори, яка має комерційну назву «кориця китайська» — Cortex Cіnnamomі cassіae. Кора містить 0,4–2% ефірної олії, в якій має бути не менше 80% коричного альдегіду. Окрім того, вона містить дубильні речовини конденсованої групи, 10% слизу, нейтральні полісахариди — L-арабінозиди і D-ксилозиди. Розроблена калусна і суспензійна технологія культури клітин К.
Кора К.к. входить до БТФ, використовується в європейській і східній медицині. Має спазмолітичну, тонізувальну, протиблювальну та антисептичну дію, поліпшує травлення; використовується як пряність у харчовій промисловості; етерна олія — у парфумерії.
К. справжній (К. цейлонський) — Cіnnamomum verum J. Presl = C. zeylanіcum Blume (від лат. verus, a, um — справжній) — вічнозелене дерево або в культурі — кущ; культивується у тропічній зоні. З кори (Cortex Cіnnamomі zeylanіcі) і листя (Folia Cіnnamomі zeylanіcі) одержують етерну олію. Олія з кори К. справжнього цінується вище, ніж К. китайського, бо має більш тонкий запах завдяки нижчому вмісту коричного альдегіду. Олія з кори коренів містить багато камфори та інших монотерпенів. Кора К. справжнього використовується так само, як кора К. китайського. Застосовується в гомеопатії.
Аналогічно корі К. китайського і К. справжнього (цейлонського) застосовуються інші види цього роду: К. беолгота — C. beolghota Sweet — кора внесена до БТФ; К. великоплідний — C. macrocarpum Hook. f.; К. Бурмана (яванська, або індонезійська, кориця) — C. burmannіі Blume; культивується в тропічній Азії; етерна олія містить до 75% коричного альдегіду, 10,9% евгенолу; К. Лоурейра (К. кохінхінський, коричний лавр) — C. loureіrіі Nees — імпортується з В’єтнаму; кора містить 0,2% етерної олії, багатої на коричний альдегід; К. тамала (К. гімалайський) — C. tamala Nees et Eberm.; росте в Бірмі, Гімалаях на висоті 900–2100 м над рівнем моря; культивується в Індії, Пакистані. Етерна олія кори містить 70–85% коричного альдегіду; листя — 73% евгенолу і феландрен. Етерну олію з кори використовують у миловарінні; пуп’янки — як пряність на заміну гвоздики, листя — замість бетелю.
Полный справочник лекарственных растений / Под ред. П.А. Кьосева. — М., 2001; Энциклопедический словарь лекарственных растений и продуктов животного происхождения. — СПб., 2002; European Pharmacopoeia. — Strasburg, 2001.